Перший друк: покрокова інструкція від розпакування принтера до готового Benchy

Між заклеєною коробкою від перевізника і готовим корабликом Benchy (тестова модель, якою вся галузь перевіряє принтери) — один вечір, навіть якщо ви ніколи не тримали в руках шестигранника. Нижче — вісім кроків цього вечора: розпакування, складання, калібрування, заправлення пластику і перший запуск. Інструкція однаково працює і для «класики», яку треба доскладати самостійно, і для сучасних машин, що виїжджають з коробки майже готовими, — різниця лише в другому кроці.

Крок 1. Розпакуйте принтер і перевірте комплект

Дістаньте все з коробки й розкладіть на столі. Поспішати некуди: більшість «швидких поломок» першого вечора народжується саме тут — щось лишилося в пінопласті або не зняте з рухомих частин.

У комплекті, крім самого принтера, зазвичай їдуть набір шестигранників, кусачки, шпатель, запасне сопло, флешка або SD-карта з інструкцією й тестовими моделями, а часто — і невеликий моток пластику на перші спроби. Звірте вміст із переліком в інструкції: загублений гвинт краще виявити зараз, ніж посеред складання.

Головне завдання кроку — зняти весь транспортувальний кріпіж: пінопластові вставки між столом і рамою, пластикові стяжки на напрямних, фіксатори друкувальної головки. Виробники позначають їх яскравими наліпками, але не завжди всі. Пройдіться очима по кожному вузлу, який має рухатися: стіл, головка, вертикальна вісь. Недознятий фіксатор — класична причина скреготу при першому ввімкненні.

Крок 2. Зберіть: «класика» — за годину, сучасні машини — за чверть години

Тут маршрути розходяться, тому чесно про обидва.

«Класика» на кшталт Creality Ender-3 чи Elegoo Neptune приїжджає розібраною навпіл: окремо основа зі столом та електронікою, окремо портал — вертикальна рама з друкувальною головкою. Складання зводиться до того, щоб прикрутити портал до основи кількома гвинтами, встановити тримач котушки та екран і підʼєднати позначені шлейфи. Звучить страшніше, ніж є: розʼєми зазвичай підписані й різні за формою, тож переплутати їх важко, а вся робота за інструкцією займає орієнтовно 30–60 хвилин. За складністю це ближче до меблів із конструктора, ніж до електроніки.

Сучасні майже зібрані принтери — Bambu Lab A1 mini, закриті «кубики» K-серії Creality і подібні — просять від вас значно менше: зняти фіксатори, прикрутити тримач котушки, іноді екран. Це 10–20 хвилин неквапом. Саме тому їх часто радять тим, хто хоче друкувати, а не збирати.

Дві поради для обох маршрутів. Перша: підтягуйте гвинти впевнено, але без фанатизму — зірвана різь в алюмінієвому профілі засмучує сильніше, ніж хиткий портал. Друга: одразу оберіть принтеру постійне місце — стійка поверхня без хитання, подалі від штор і протягів. У «класики» стіл під час друку їздить уперед-назад, тож спереду і ззаду залиште вільний простір.

Крок 3. Увімкніть і пройдіть майстер першого запуску

Сучасний принтер після ввімкнення сам веде вас за руку: мова інтерфейсу, підключення до Wi-Fi, оновлення прошивки, самоперевірка механіки. Погоджуйтеся на все, що пропонує майстер, включно з оновленнями: виробники регулярно виправляють ними дитячі хвороби своїх моделей.

У старших і простіших машин майстра може не бути. Тоді чекліст короткий: принтер вмикається, екран реагує, при вимкнених моторах головка і стіл вільно рухаються рукою, жоден дріт ніде не защемлений.

Крок 4. Відкалібруйте стіл — або дозвольте принтеру зробити це самому

Суть калібрування проста: у кожній точці стола сопло має зависати над поверхнею на однаковій крихітній відстані — приблизно з товщину аркуша паперу. Саме від цього залежить, чи прилипне перший шар, а з ним — і доля всього друку.

Хороша новина: більшість принтерів останніх років калібруються самі. Машина обмацує стіл датчиком, будує карту нерівностей і враховує її під час друку; у Bambu Lab і подібних «готових з коробки» моделей ця процедура разом із тестом вібрацій зашита просто в перший запуск. Ваша участь — кілька хвилин не заважати.

Якщо ж вам дісталася модель із ручним калібруванням, знадобляться аркуш паперу і десять хвилин терпіння: сопло по черзі паркують над чотирма кутами стола і крутять коліщатка під ним, поки аркуш не почне рухатися з легким опором. Усі нюанси процедури ми покроково розібрали у статті про калібрування принтера з нуля.

Крок 5. Заправте філамент

Перший друк — лише з PLA (найпростіший і найслухняніший пластик): він не боїться протягів і прощає більшість помилок новачка. Моток із комплекту цілком підійде; якщо його немає — котушка PLA будь-якого пристойного бренду.

Механіка заправлення майже скрізь однакова. Відкушуєте кінчик нитки кусачками під гострим кутом, просовуєте його в отвір екструдера і вибираєте в меню команду «Заправити» (Load). Принтер розігріє сопло, протягне нитку — і за хвилину з сопла піде рівна тонка цівка розплаву. Якщо перед вашим пластиком у принтері був тестовий іншого кольору, перші сантиметри цівки вийдуть змішаного відтінку — це нормально, дочекайтеся чистого кольору.

І звичка, яка збереже вам не один друк: вільний кінець нитки завжди або в екструдері, або заправлений в отвір на боці котушки. Відпущений кінець пірнає під сусідні витки, а заплутана котушка — типова причина обриву подачі посеред довгого друку.

Крок 6. Оберіть модель: Benchy, і нічого не налаштовуйте

Benchy — кораблик розміром із сірникову коробку, що став галузевим тестом: у ньому зібрані всі підступні елементи одразу — гладкі борти, круглий димар, навісний дах рубки, дрібний напис на кормі. За готовим корабликом видно все, що треба знати про стан принтера.

Найкоротший шлях — знайти Benchy серед тестових моделей на флешці чи в памʼяті принтера: у багатьох машин він уже нарізаний виробником, лишається натиснути «Друк». Для першого вечора це цілком чесний шлях.

Якщо готового файлу немає, знадобиться слайсер (програма, що ріже модель на шари і перетворює її на G-code — список команд для принтера): OrcaSlicer, Bambu Studio, PrusaSlicer або Cura. Завантажте Benchy з безкоштовної бібліотеки Printables чи MakerWorld, відкрийте у слайсері, виберіть свій принтер зі списку, профіль PLA і висоту шару 0,2 мм. Більше нічого не чіпайте: стокові профілі сучасних слайсерів відшліфовані тисячами користувачів, і для першого друку вони кращі за будь-які поради з форумів. Що взагалі відбувається в цій програмі — розповідаємо в базовому гайді по слайсерах.

Крок 7. Запустіть друк і не відходьте перші десять хвилин

Після старту принтер кілька хвилин грітиме стіл і сопло — для PLA це орієнтовно 60 °C і 200–220 °C. Потім головка обведе довкола майбутньої деталі одну-дві замкнені лінії — це спідниця (skirt): нею принтер прочищає сопло і заразом показує, як лягає пластик.

Перші десять хвилин — найінформативніші за весь друк. Гарний перший шар — це рівні, злегка приплюснуті смужки, які зливаються в суцільну гладку поверхню без просвітів і грудок. Погані сценарії теж упізнавані: пластик тягнеться за соплом «локшиною», збирається кульками або смужки відлипають і їздять столом. Побачили таке — тисніть «Стоп» без жалю: це не поломка, а нормальна частина знайомства. Найчастіша причина — сліди пальців на столі; протріть поверхню ізопропіловим спиртом або помийте із засобом для посуду, висушіть і запустіть друк знову. Чому перший шар вирішує все і як подружити його зі столом — у статті про адгезію.

[ФОТО: гарний перший шар зблизька — рівні смужки зливаються в суцільну поверхню]

Benchy друкується від пів години до двох годин залежно від принтера. Спостерігати за процесом — окреме задоволення, але вікно навстіж поруч із принтером краще не відчиняти: холодний протяг остуджує деталь нерівномірно, і вона може відлипнути. І не залишайте найперший друк зовсім без нагляду — не тому, що станеться щось страшне, а тому, що ви ще не знаєте характеру своєї машини.

Крок 8. Зніміть кораблик і роздивіться його прискіпливо

Не хапайте деталь одразу: дайте столу кілька хвилин охолонути. PLA сам відпускає поверхню, коли та холоне, — часто чутно тихий тріск, після якого Benchy знімається двома пальцями. З гнучкої сталевої пластини деталь знімають легким згином пластини; на жорсткому столі акуратно підважте її шпателем з комплекту.

Тепер огляд. У доброго кораблика борти рівні й без хвиль, дах рубки не провисає, димар круглий, а у вікнах і дверях кабіни немає павутиння з тонких ниток (його називають стрінгінгом). Ідеалу з першого разу не чекайте — дрібні недоліки на стокових налаштуваннях нормальні. Головне ваш кораблик уже довів: принтер зібраний правильно, калібрування працює, пластик подається стабільно. Що підкрутити першим — температуру, швидкість чи ретракцію — розбираємо у статті про базові налаштування друку.

Якщо щось пішло не так

Чотири найтиповіші сценарії першого вечора:

Коротко